Приблизно
десь у класі восьмому я дізналась, що жанр опери може відноситись не лише до
класичної музики. На уроці наш вчитель музики на прізвисько Пельмень (сподіваюсь,
Анатолій Мілентійович не образиться на мене за це, бо те прізвисько передається
йому із покоління в покоління наших гімназистів) вперше розповів нам про
рок-оперу Ендрю Ллойда Уеббера та Тіма Райса «Ісус Христос – супер-зірка». Він
говорив про стару Бродвейську постановку 1971 року, а вже в 2000-му, коли я навчалась
у 9-му класі, світ побачила нова версія рок-опери «Jesus Christ Superstar.
Millennium Version». Під сильним враженням мене залишили і оригінальна і
озвучена версії (де Валерій Кіпєлов озвучує Симона Зелота).
Ну, це я так –
відхилилась в сторону, бо насправді хотіла Вам розповісти ще про одне своє
відкриття в жанрі опери: даруйте мені за мою темноту, але я донедавна не знала
про існування жанру космоопери, точніше я, як виявилось, і читала книги (зокрема
епохальний цикл Дена Сіммонса «Пісні Гіперіону»), і переглядала фільми (напр., «Зоряні
війни») в цьому жанрі, але не знала, що той «звір» так називається.
Космоопера – один
із піджанрів пригодницької наукової фантастики, дії у якому відбуваються у
космічному просторі та/або на інших планетах (у Сонячній системі чи за її
межами) в умовному (зазвичай екзотичному) антуражі та, як правило, містить в
собі конфлікт між опонентами, які застосовують могутні (інколи повністю
видумані) технології; персонажі підкреслено героїчні, а масштаби їх діянь
обмежені лише фантазією авторів. Основною відмінністю космічної опери від
наукової фантастики є повна або часткова відмова від наукового обґрунтування
того, що відбувається, на користь масштабності, багатоплановості, колоритності
сюжету. (Визначення за матеріалом Вікіпедії).
А підсадив
мене на одну космооперу мій чоловік. Нещодавно у грудні 2015 року відбувся
прем’єрний показ американського фантастичного телесеріалу «Простір» (англ. The Expanse), сюжет якого заснований на однойменній
серії книг Джеймса Корі. На сайті rottentomatoes.com його глядацький рейтинг сягає 92%, що, погодьтесь, мотивує переглянути хоча б
перший епізод, а це згодом затягує, і вже не хочеться відходити від екрану, і
будемо з нетерпінням чекати на другий сезон у 2017 році.
Щоб не
розповідати Вам сюжету, скажу, що це (тільки не судіть строго за порівняння)
наче «Гра Престолів», тільки без еротичної розпусти та безкінечних кривавих
сцен, ну, і це не фентезі, а це, як вже згадувала вище, науково-фантастична
космоопера, дії якої відбуваються через 200 років після колонізації Сонячної
системи. Події в основному мають місце на Землі, Місяці, Марсі, Церері (пояс
астероїдів).
Сюжет
телесеріалу поки що динамічний (ми з чоловіком у процесі перегляду), у ньому
багато героїв та непов’язаних між собою сюжетних ліній. Очікуємо, коли ж вони врешті-решт
поєднаються. Але доводиться бути уважним глядачем. Його не переглянеш просто
так, займаючись паралельно чимось іншим. До того ж у серіалі є на що
подивитися: гарні спец.ефекти, декорації, костюми, футуристичні пейзажі.
Автори
серіалу зробили гарну заявку із телесеріалом «Простір», обіцяючи глядачеві щось
колосальне та сагове. Цікаво, як складеться його рейтинг з часом та чи не
загальмує сюжет.
Серед
акторського складу для мене немає голосних імен, окрім Шохре Агдашлу, яка є
першою в історії кінематографу актрисою з Близького Сходу. Проте, на мій
погляд, розкрученість імен в акторському складі порою не грає ніякої ролі. Може,
саме телесеріал «Простір» дасть комусь путівку в життя. Подивимось:-)
